Поки оглядачі намагаються вчергове вгадати, до якої розв’язки рухається адміністрація США у своїх вже очевидно провальних спробах домогтися припинення російської війни в Україні, соратники Дональда Трампа у Конгресі все рішучіше беруть ініціативу у власні руки. Новий пакет санкцій проти Росії, який просуває республіканець Ліндсі Грем, має підтримку депутатів обох партій у Сенаті і, як обережно зазначає сам Грем, також Білого дому. “Законопроект про санкції має 82 співавторів. Як сказав минулого тижня сенатор Тун, якщо Путін продовжить грати в ігри, Сенат вживе заходів. Я сподіваюся на краще, але коли йдеться про бандита в Москві, нам всім потрібно готуватися до того, що буде гірше”, – написав він у колонці для The Wall Street Journal . У The New York Times до цього додали, що “поки що бажання Трампа не зважати на поточний стан війни різко контрастує з поглядами багатьох республіканців у Конгресі, які дотримуються давньої позиції своєї партії відносно Росії як запеклого ворога, який заслуговує на відповідне ставлення. У понеділок у соцмережах сенатор Чарльз Гресслі з Айови заявив, що з нього досить вже бачити вбивства Путіним невинних цивільних, і публічно закликав Трампа “вжити заходів”, розглянувши “ЩОНАЙМЕНШЕ, САНКЦІЇ”. У вівторок Гресслі написав у соцмережах, що, на його думку, Трамп щиро вірив, що його дружба з Путіним покладе край війні, але “НАСТАВ ЧАС НА ДОСТАТНЬО СИЛЬНІ САНКЦІЇ, ЩОБ ПУТІН ЗРОЗУМІВ що ‘гра закінчилася’”. Він також запропонував Трампу бути принаймні настільки ж жорстким у спробах відрізати Путіна від світової фінансової системи, яким він був у спробах відрізати Гарвардський університет від федерального фінансування”. “Трамп зараз йде шляхом попередніх президентів США, які вірили, що зможуть співпрацювати з Путіним” Сам Дональд Трамп продовжував подавати суперечливі сигнали про свої наміри стосовно Росії. Щойно медіа, після зустрічі Трампа з Володимиром Зеленським у Ватикані, констатували зближення позицій двох президентів, як послідував черговий демарш. “Після телефонної розмови з Путіним Трамп повідомив президенту України Володимиру Зеленському та іншим європейським лідерам, що Росія і Україна повинні самостійно знайти вихід з війни, хоча лише кілька днів тому він заявляв, що тільки він і Путін мають владу укласти угоду. За словами шести посадовців, обізнаних з перебігом розмови, він відмовився від своїх погроз приєднатися до європейської кампанії тиску, яка передбачала би нові санкції проти Росії”, – розповіли у The New York Times 20 травня. “Звичайно, Трамп зазвичай є прихильником фінансового тиску: він регулярно погрожує ввести мита та санкції як проти союзників, так і проти супротивників. Але в заяві для The New York Times представник Білого дому зазначив, що цього разу ситуація інша. Цей представник, який побажав залишитися анонімним, обговорюючи приватні телефонні розмови президента, заявив, що додаткові санкції проти Росії завадять розвитку бізнесу, а президент хоче максимально збільшити економічні можливості для американців”, – додали у NYT. У The Economist в той же час зазначили, що “прихильники України сподіваються, що Трамп знову зможе перевершити очікування. Можливо, “вийшовши” з процесу, він дозволить Конгресу ухвалити пакет санкцій, спрямованих проти російського експорту енергоносіїв, обклавши їх митом до 500 відсотків. За словами інсайдерів, законопроєкт вже набрав достатню кількість голосів у Сенаті для прийняття, але все одно потребує схвалення Трампа. Це не є неможливим. Але також важко уявити, що це зробить людина, яка досі на будь-яку непоступливість Росії реагувала посиленням тиску на Україну”. Президент США нібито знову змінив позицію після низки масованих нічних атак росіян на українська міста. The Wall Street Journal наголосили, що “протягом перших кількох місяців на посаді Трамп часто змінював свою позицію стосовно Путіна. Він розглядав можливість введення нових санкцій і жорстко висловлювався про російського лідера, але також говорив про зменшення торговельних бар'єрів з Росією та відкриття країни для американських інвестицій і угод. У неділю риторика Трампа була особливо жорсткою. “Я знаю його давно, завжди ладнав із ним, але він запускає ракети в міста і вбиває людей, і мені це зовсім не подобається, – сказав Трамп. – Ми ведемо переговори, а він запускає ракети в Київ та інші міста. Мені це зовсім не подобається””. “Трамп зараз йде шляхом, добре знайомим попереднім президентам США, які вірили, що зможуть співпрацювати з Путіним, але лише бачили, як їхні зусилля провалюються, – звернули також увагу у WSJ. – У 2001 році Джордж Буш сказав про Путіна, що він “дивився цій людині в очі” і осягнув “суть його душі”, і вирішив, що Путін “дуже прямий і надійний”. Пізніше Путін вторгся в Грузію. Барак Обама і його адміністрація у 2009 році прагнули “перезавантаження” відносин з Путіним, але лише вислухали нотацію від нього, а потім спостерігали, як він вторгся в Україну і захопив Крим”. Інший кореспондент The Wall Street Journal продовжив і доповнив цю ідею, нагадавши, що з 1989 року всі адміністрації США намагалися вибудовувати пріоритетну безпекову співпрацю з Москвою, замість того, щоб зміцнювати її сусідів із західного боку, передусім, найбільших, здатних мати потужні армії: Польщу і Україну. Він зазначив, що Росія століттями намагалася розширитися за рахунок сусідів, але після 1991 року “об'єднання Німеччини та розпад СРСР змусили Росію повернутися в євразійський степ і відродили менші держави Східної Європи, зокрема Польщу, країни Балтії, Білорусь, Україну та держави Чорноморського регіону”. “З ослабленням Москви та зникненням загрози німецької експансії раптом стало можливим створити цілісну систему європейської безпеки, яка блокувала би російську експансію”, – наголосили у WSJ. Натомість Україну примусили відмовитися від ядерної зброї, в той час як стратегічного партнерства продовжували шукати саме з Росією. “Навіть за адміністрації Байдена, яка після лютого 2022 року проводила найбільш конфронтаційну політику щодо Москви з 1989 року, США вагалися надати Україні сучасне військове обладнання, побоюючись спровокувати “ескалацію” з боку Росії. Такий підхід прирік на смерть десятки тисяч українців і не дав Україні можливості створити таку загрозу наступу, яка змусила б Москву сісти за стіл переговорів”, – зазначив автор тексту. На його думку, щоби примусити Росію до серйозних переговорів про мир, США мають, нарешті, накласти на неї жорсткі санкції, але не обмежитися ними. Штатам варто підтримувати європейські війська, які союзники введуть на територію України заради запобігання повторному російському нападу, власними військовими і розвідувальними даними, а також швидко забезпечувати Україну всією зброєю, якої вона потребує, у достатній кількості і без обмежень у силі і дальності. Переконати Трампа Частина оглядачів таки намагалася шукати раціональне пояснення поведінці Дональда Трампа стосовно Росії і її президента, у тому числі вдаючися, здається, до спроб видати бажане за дійсне. Так, у The Guardian розповіли, що “колишній американський дипломат, обізнаний про переговори з Україною, закликав європейців бути терплячими до Трампа. “Він має інтуїцію, і ця інтуїція не завжди помиляється. Він діє зигзагоподібно, і в випадку з Україною він керується тактикою, необхідною для досягнення перемир'я”, – сказав колишній дипломат. “Він цілком усвідомлює це і не є наївним. Він знає, що єдиною причиною відсутності перемир'я є бажання Владіміра Путіна вести війну. Тому він знає, що його мета – тактично привабити Путіна. Він манить його винагородами – G8, угодами про ресурси, скасуванням санкцій, самітами. Путін не хоче цього робити. Він не зацікавлений у припиненні вогню. Він зацікавлений у знищенні української національної ідентичності та захопленні України. Він розігрує це навмисно. Він грає в ігри. Він переміщує футбольні ворота майже щодня і намагається змусити всіх слідувати за ним... Трамп його постійно виправдовує, але в надії, що зможе його привабити””. “Колишній дипломат сказав, що Трамп має чотири основні цілі в Україні, – продовжувався текст британського видання. – “Трамп щиро хоче припинення вогню і вбивств. Він хоче взаємодії, щоб мати змогу сказати американським платникам податків: “Ви не викидаєте свої гроші на Україну”. Він хоче стримати Путіна від повторення таких дій, але хоче, щоб Європа взяла на себе ініціативу у запобіганні новим атакам. Я вважаю це прийнятним. США та Україна зараз більш злагоджені в питанні припинення вогню, ніж будь-коли з моменту вступу Трампа на посаду. Трамп неодноразово заявляв, що не підставить Україну як незалежну державу””. “Що стосується можливості того, що Трамп виконає свою погрозу, висловлену вперше в березні, про введення жорстких санкцій проти Росії, європейці не мають іншого вибору, як чекати. Вони чимало вклали у Грема, сенатора-республіканця від Південної Кароліни, з яким (президент Фінляндії Александр) Стубб спілкується майже щодня. Цього тижня Грем розмовляв з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Колишній американський дипломат сказав: “Конгрес не може змусити Трампа зробити що-небудь, але може заявити, що ми можемо прийняти закон про санкції, щоб посилити позиції Трампа. Республіканці в Конгресі не представляють це як альтернативу Трампу, а кажуть: “Так ми підтримуємо його стратегію””. “Якщо бачення Трампа в цілому відповідає уявленням про сфери впливу великих держав 19 століття, то, на думку Стубба, необхідно переконати Трампа, що Росія не є великою державою і не варта того, щоб відкидати Україну та її союзників. “Потрібно пояснити, що Росія більше не є великою державою в економічному плані. Вона менша за Італію, трохи більша за Іспанію [за економічними показниками], – сказав він. – У військовому плані три роки тому вона хотіла заперечити незалежність і територіальну цілісність України. Цього року вона просунулася менше ніж на один відсоток, а її процентна ставка перевищує 20 відсотків, і її резерви вичерпані. Ось такі повідомлення потрібно доносити. Це нелегка гра, але потрібно просто продовжувати взаємодіяти з американською адміністрацією””, – процитували у The Guardian. На думку європейських лідерів, на яких посилається The Guardian, варто доводити Трампу, що таким надпотужним гравцем в Європі є насправді ЄС. “(Міністр закордонних справ Польщі Радослав) Сікорський прогнозує, що до кінця десятиліття, коли країни НАТО досягнуть нових цілей у витратах, Європа значно перевершить Росію. “Ми маємо економіку обсягом 19 трлн доларів. Росія буде економікою обсягом 1 трлн доларів””. “Але це буде через п'ять років, а термінове питання полягає в тому, чи мають Європа та Україна, з США в стороні, засоби змусити Путіна переоцінити вартість перемоги. Аналітик з питань оборони Джек Уотлінг припускає, що цього літа Україна ризикує залишити прогалини на розширеному фронті, але якщо вона вистоїть, Росія вичерпає свої запаси і буде залежати від нового виробництва, що зробить її військову машину більш вразливою до порушення міжнародних ланцюгів постачання. Він сказав, що проблема України полягає не в людських ресурсах, а в підготовці та боєприпасах”. У середу Дональд Трамп заявив, що, на його думку, він наближається до укладання угоди з Путіним про мир і не хотів би нашкодити цьому процесу введенням санкцій. На думку президента США, йому потрібно ще зо два тижні, щоб з’ясувати, чи дійсно Путін хоче завершення війни. Трамп також знову заявив, що це “не війна Трампа”, а війна Джо Байдена, Зеленського і Путіна – саме в такому порядку. Огляд підготувала Софія Петровська, “ОстроВ”
